Особистості
ДРОНОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
О.І.Дронов народився 25 січня 1959 р. у м. Кадіївці Луганської області в сім'ї робітника. В 1966-1976р. закінчив середню школу. В 1982 р. закінчив лікувальний факультет Харківського медичного інституту. Протягом 1982 – 1985 рр. працював лікарем – хірургом у лікарні швидкої медичної допомогои у м. Харкові та рік – у центральній районній лікарні м. Бобровиці Чернігівської області. Із 1986 р працював науково – дослідному інституті клінічної та єксперементальної хірургії м. Києва (зараз інститут хірургії та трансплантології ім.О.О.Шалімова.
Основними напрямками наукової діяльності О.І. Дронова є: хірургія гострого та хронічного панкреатиту, хірургія доброякісних та злоякісних вогнищнвих уражень печінки та органів панкреатодуоденальної зони. Реконструктивна хірургія жовчовивідних проток, кріохірургічні технології в лікуванні онкологічних захворювань гепатопан креатобіліарної зони, розробка та використання малоінвазивних методів лікування захворювань органів черевної порожнини, гнійна хірургія, судинна хірургія.
Олексій Іванович є членом Міжнародної спілки хірургів, асоціацій хірургів України, Росії, нагороджений Відзнакою Кабінету Міністрів України, Відзнакою Київської міської адміністрації, Відзнакою Печерської районної ради м. Києва.
О.І. Дронов – один з неперевершених віртуозів хірургії, який професійно і красиво оперує за будь – якої хірургічної патології: виконує втручання на органах гепатопанкреатобіліарної зони, реконструктивні, пластичні та судинні операції тощо.
Результати наукових досліджень вченого викладено 400 наукових працях, у тому числі в закордонних виданнях, 3 монографіях, 41 патенті України на винахід, 3 авторських свідоцтвах на винахід СРСР, 2 навчально – методичних посібниках, 8 раціоналізаторських пропозиціях, представлено у вигляді доповідей на численних наукових форумах, міжнародних конгресах.
За чуйність, небайдужість до чужих проблем, людяність та інтелігентність О.І.Дронова поважають співробітники, учні, хворі.
Проживає в м.Києві.
Почесний громадянин села Пустовійтове.
ПАНЧЕНКО АНАСТАСІЯ ЮХИМІВНА
Народилась Анастасія Юхимівна в 1916 року в селі Пустовійтове в селянській родині. Закінчила місцеву школу. Після закінчення школи розпочала трудову діяльність у Пустовійтівському бурякорадгоспі . Працелюбність і організаторські здібності молодої робітниці були помічені керівництвом господарства і Анастасія Юхимівна в повоєнні роки очолила рільничу бригаду.
ЇЇ бригада одержала урожай пшениці по 31,7 центнера з гектара на площі 60 гектарів .При тодішньому рівні механізації і агротехніки це був рекордний урожай.У тогочасних піснях прославилися трудівники ,які домагалися стопудових урожаїв з гектара. А тут – 200 пудів.
У 1949 році це досягнення було оцінене присвоєнням Анастасії Юхимівні звання Героя Соціалістичної Праці.
Померла А.Ю.Панченко в 1983 році
Похована в Пустовійтовому.
ХІЛЬЧУК ВАСИЛЬ НИКИФОРОВИЧ
Народився Василь Никифорович у 1921 році в Західній Україні в бідній селянській родині. Восени 1939 року Червона Армія принесла на Західну Україну волю. Сім'я Хільчуків переїхала до Пустовійтового.Отримав початкову освіту. Вивчився на тракториста.До призову в армію працював трактористом в колгоспі. З березня 1942 року в діючій армії. Брав участь в Сталінградській битві, у звільнені Донбасу, Запоріжжя, Севастополя, Гомеля, в штурмі Кенігсберга. Двічі поранений.
Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І та ІІ ступення, Червоної Зірки, Слави ІІІ ступення, Богдана Хмельницького, медалями.
Після війни В.Н.Хільчук очолював колгосп імені Челюскіна в Череванях. Потім трудився в колгоспі імені Мічуріна в Глобиному.
Помер 22 травня 2000 року. Похований в м. Глобине.
ДРОНОВ ВІКТОР ІВАНОВИЧ
Народився Віктор Іванович 19 квітня 1953 р.в м. Кіровське на Луганщині. Невдовзі батьки переїздять до Пустовійтового Глобинського району Полтавської області. Тут Віктор Іванович закінчує середню школу і поступає до Харківського медичного інституту. Закінчивши чотири курси, вирішує стати військовим медиком п переводиться до Військово – медичного факультету Саратовського медичного інституту, яку закінчує успішно обравши фах хірурга.Після закінчення факультету розпочинає службу військового мнедика в Забайкаллі, де прослужив шість років та отримав фах хірурга. Після чого переводиться до групи військ в Німечинні. Тут теж служить впродовж п'яти років на різних хірургічних посадах і як досвідчений і висококваліфікований фахівець переводиться до Москви в Центральний військовий клінічний госпіталь ім. О.О.Вишневського. Він досконало оволодів технікою планових та ургентних хірургічних втручань і став ведучим хірургом госпіталю.
За заслуги в сфері охорони здоров'я багаторічну добросовісну роботу в 2002 році Указом Президента Російської Федерації В.В.Путіна Віктору Івановичу присвоєно почесне звання « Заслужений лікар Російської Федерації» .Нагороджений орденом « За військові заслуги» та багатьма медалями.
Полковник медичної служби Дронов В.І.звільнився з військової служби і продовжує працювати в Центрально військовому клінічному госпіталю ім. О.О.Вишневського на посаді завідуючого хірургічним відділенням .Проживає в Москві.
Почесний громадянин села Пустовійтове.
ІВАНЧИК ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
Народився 2 квітня 1956 року. В селі Пузикове Глобинського району Полтавської області в селянській родині.
Після закінчення Харківського авіаційного інституту за спеціальностю «інженер – механік» чотири роки пропрацював на Київському авіаційному виробничому об'єднанні: помічником майстра, майстром,інженером – технологом. Із 1983 до 1993рр. перебував на державній службі. В 1993 р. виступив засновником ТОВ ФІРМА «Астарта – Київ», генеральним директором якої є й дотепер.
У 1994 році навчався у французькій вищій школі бізнесу (м.Тулуза). У 2007 році закінчив Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ) за програмою Senior Executive МВА.
Заслужений працівник сільського господарства України.
Одружений має двох дорослих доньок.
Захоплюється філософією та спортом.
Почесний громадянин села Пустовійтове.
НІЧКЕ ГЕННАДІЙ ВІЛЬГЕЛЬМОВИЧ
Народився у Пустовійтовому, закінчив місцеву середню школу. Вступив до Харківського автомобільно- дорожнього інституту. Після його закінчення по розподілу був направлений у Сталінський раднаргосп, де одержав призначення керівником ремонтно – механічного цеху тресту «Нерудметалбуд» Пропрацювавши три роки, як молодий спеціаліст, поступив інженером- конструктором на Сталінський державний машинобудівний завод імені 15-річчя ЛКСМУ.Через три роки був призначений ведучим інженером – конструктором СКБ.Потім працював головним конструктором проектів, завідуючим проектно – конструкторським відділом, керівником науково- технічного комплексу, заступником директора по науці, ПКГБ, головним інженером СКБОАО»Донецькміськмаш».
За плідну роботу Г.В.Нічке нагороджений грамотою Президії Верховної Ради УРСР та Грамотою Президента України, срібною медаллю ВДНГ СРСР.
ПОЛІВАРА (ПЕРМІНОВА) ЗІНАЇДА ВАСИЛІВНА
Полівара З.В. народилася 12 грудня 1959 року в селі Пустовійтове Глобинського району Полтавської області. Відмінно навчвлася в місцевій школі. Мріяла про професію лікаря, чи викладача іноземної мови, то і улюбленими предметами були хімія та іноземна мова. В 1974 році закінчила Пустовійтівську середню школу і того ж року поступила в кременчуцьке медичне училище. Після його успішного закінчення працювала в медичних закладах на території Російської Федерації. З відзнакою закінчила Тюменський медичний університет та аспірантуру в м. Свердловську. Захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
В даний час доктор фізіологічних та кандидат педагогічних (логопедія) наук, завідуюча курсом логопедії, професор кафедри дефектології.
Тюменського державного університету та Тюменської державної медичної академії. Зінаїда Василівна очолює Тюменський науково-практичний центр логопедії та розвитку мови, де проходять лікування діти з тяжкими мовними порушеннями Уральського федерального округу.
Автор понад 200 наукових робіт виданих в Росії, Україні, Польщі, Болгарії, Казахстані, має 6 наукових монографій. Серед них «Неаролінгвістика мовних порушень» та «Мовна особа в трансформіруючому полі етнічному просторі» що вийшли в світ в 2012-2013 роках в Німеччині. Нагороджена орденом Золотої Зірки за «Заслуги в охороні здоров′я» . В 2012 році стала переможцем Всеросійського конкурсу «Успіх» в номінації «Здоров′я нації.»
Проживає в м.Тюмені.
ХРЕЙ ПАРАСКОВІЯ АНДРІЇВНА
Парасковії Андріївні Хрей – ланковій Пустовійтівського бурякорадгоспу у вересні 1949 року за вирощення урожаю озимої пшениці по 32,5 центнера з гектара було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Невдовзі Парасковія Андріївна виїхала з нашого району і подальша її залишилася невідомою. Можливо, хтось прочитавши ці рядки, допоможе доповнити її біографію.
ГРУЩЕНКО РАЇСА ФЕДОРІВНА
Народилась Раїса Федорівна в 1920 році в селі Пустовійтове в селянській родині.Після закінчення місцевої школи розпочала трудову діяльність в Пустовійтівському бурякорадгоспі в ланці рільничої бригади. Згодом була призначена ланковою. Повоєнного 1949 року очолювана нею ланка одержала урожай пшениці і жита по 33.2 центнера з гектара на площі 20 гектарів. Це була визначна трудова перемога відбудовного періоду за яку раїса Федорівна була удостоєна високої відзнаки – присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці. Працювала в господарстві до виходу на пенсію.
Померла Р.Ф. Грущенко 29 вересня 1996 року.
Похована в Пустовійтовому.
